Сьогодні каталонська кухня, національний норов і про те, що Каталонія – це не зовсім Іспанія. Чому ця земля народила стільки геніїв можна зрозуміти, хоч раз побувавши у цій країні, тут красиві й досужі люди, які вміють жити, творити і готувати таку смачну паелью.
Каталонці люблять свою країну понад усе. Це відчуваєш, зійшовши з літака. Пробуємо іспанською, за розмовником, запитати про погоду водія таксі. Відповідь – без затримки, з усмішкою. Їі розумієш, як і зауваження, що ми - каталонці, а ви говорите не нашою мовою. Ніяковіти не варто.
Це прояви не ворожнечі – просто вас раді тут бачити як гостя Каталонії. Ставлення каталонців до Кастилії-Іспанії сформувалося ще у 14 столітті. Тоді графи Барселони заволоділи не тільки Сицілією, Корсикою та Сардинією, під ними був Константинопіль та Афіни.
Це був час - просвітницко-заможній. Він став взірцем для майбутніх поколінь. Як влучно окреслив Петро Вайль у "Генії місця":"Самосвідомість, яка визначила життя Каталонії та її столиці."
Каталонською у Європі говорить 13 мільйонів людей. Окрім, самої Каталонії- у Валенсії, у Андоррі та на Болеарських островах. Тому особливо каталонців зачепило те, що їхню мову не вписали до переліку офіційних мов Євросоюзу.
І хоча тут можна почути демократичне вітання іспанською "Ола", "Адеу" – на прощання кажуть тільки каталонці.
Хосе Марія Перрамон, голова офісів з туризму Міністерства туризму Каталонії у Східній Європі:
"Запорука успіху Католонії у тому, що це не тільки морський відпочинок, хоча це на першому місці для сезонних туристів. У Каталонії є древня культура, знамениті особистості – Далі, Кабалье, Міро і ще, звичайно, гастрономія. До нас приїздять сім"ями і кожен знаходить для себе заняття за смаком".
Легким туманом ліності вихідного дня вас огорнуть маленькі містечка з білими глиняними будиночками, вузькими вуличками з платановими та кипарисовими алеями. Особливе повітря з присмаком рибних угідь, здається, усе, що ловиться у сіті рибаків - тут їдять.
Морський чьорт, окунь, лангусти, вугрі. Усе це подають як коктейль під легкий салат. Який для українців-картоплеїдів є невід"ємною частиною столу.
Втім, тут він без традиційної городини. Це асорті з зеленої та корисної кальцієм трави. Ще трохи може бути перця і цибулі. І обов"язкові – хрусткі горошинки з риби, грибів та м"яса.
А ще хамон – в"ялена ніжка чорного кабана. А ще вам тут натруть скибку хліба часником, помідором та приправлять оливковим маслом. Без цього бутерброду катлонці не починають їсти.
"Незважаючи на свою роботу у такому модному ретсорані, каталонські страви у нас на особливлому місці. По–переше, ми все готуємо з місцевих продуктів, у цьому проявляється наша повага до того, що тут вирощують", - каже Мішелен, кухар ресторану креативної кухні.
У спекотні дні тут п"ють каву з молоком. А от серед чаїв – тільки липовій напій. До речі, якщо ви замовите каву, вимовивши це слово укрїнською, вам принесуть шампанське. А якщо скажете "чай" - не зрозуміють взагалі. "Чай" - це каталонською "вівця".
Смакуючи ароматні ковбаски, анчоуси, не забувайте про соуси - з часника, смажених овочів та вина. І хоча городину тут не їдять як у нас.
Її тут вирощують і з нею пов"язано багато традицій. Хоча б свято "касльсотс", коли цибулю-порей печуть і їдять кілограмами. Звісно, запиваючи сухим вином. На завершення обов"язковий десерт.
Кухню Каталонії називають найвдалішим гастрономічним варіантом серед всіх регіонів Іспанії. Тут кулінарія Піренеїв – з масними стравами з м"яса та грибів, морські делікатеси Коста-Брави та овочева різноманітсність Таррагони.
|