Однією з найбільш визначних пам’яток Іспанії є, поза всяким сумнівом, її кухня - одна з найкращих у світі за якістю і розмаїтістю продуктів. Не можна серйозно говорити про існування національної кухні, швидше за все йдеться про численні регіональні кухні, на кожну з яких вплинули кліматичні умови і власний спосіб життя.
Іспанська кухня поділяється на регіональні кухні. І кожна з них має свої особливості. Адже вони напряму залежать від того, які продукти використовуються для приготування страв.
Подивимося на карту Іспанії. Ми бачимо півострів, оточений двома морями. І, природно, мешканці узбережжя здебільшого харчуються рибою. Проте тут розрізняють два види риби. Адже та риба, що виловлена у Середземному морі, відрізняється від тієї, яку ловлять в Атлантиці. На півночі Іспанії поширена середземноморська кухня.
Основний продукт - риба, але там досить сухий клімат і багато річок, тому мешканці цього регіону мають можливість вирощувати багато овочів. З іншого боку Іспанія - гориста країна. Залежно від висоти, сильно змінюється клімат. На висоті до 300 метрів над рівнем моря майже ніколи не буває холодно, але постійно йдуть дощі. Тут - свої продукти. У центральній частині Іспанії буває холодно, подекуди трапляється справжня зима, але не така, як в Україні, і там взагалі не буває дощів. Основні продукти харчування тут - свинина і різноманітні бобові культури.
Саме так відповідно до географічного розподілу і відрізняються кулінарні традиції Іспанії. В іспанській кухні дуже мало молочних продуктів. Незалежно від регіону, їжу готують на маслиновій олії. Вершкова олія для приготування їжі не використовується. Це є іспанською особливістю. Іншими загальними ознаками іспанської кухні є вживання яєчних десертів та виключно білого пшеничного хліба.
Якщо казати про особливості, які поєднують іспанську кухню з іншими національними кухнями, то іспанці вважають, що з італійцями їх поєднує використання для приготування страв маслинової олії, а з німецькою - присутність у меню страв зі свинини.
З огляду на історію іспанського народу, необхідно вести мову про кухню щоденну і кухню святкову. Треба враховувати, що історично була їжа, яку вживали прості селяни, і їжа, яку готували багатим людям.
Майже 40 років тому основною їжею простого народу на більшій частині іспанської території була квасоля, різновид бобових. Найпоширеніша страва - печеня з квасолі і шматочків м’яса свинини - у різних регіонах країни називалася по різному. Залежно від того, скільки грошей було на цей час у родини, готувалися різні ковбаси.
Традиційною стравою мешканців центральної частини Іспанії є ягня або молочне порося, засмажене у величезній печі. Для півночі характерні страви з тунця, та різноманітних морепродуктів.
На Середземноморському узбережжі - усім відома паелья. Раніше селяни готували рис з тим, що мали в домі. У центральній частині з овочами. Рибалки - з рибою, яку самі ловили. Зараз існують супермаркети холодильники, морозильники. І які завгодно інгредієнти.
Іспанія - півострів, оточений двома морями. І, природно, мешканці узбережжя здебільшого харчуються рибою. Проте тут розрізняють два види риби. Адже та риба, що виловлена у Середземному морі, відрізняється від тієї, яку ловлять в Атлантиці. З іншого боку Іспанія - гориста країна. Залежно від висоти, сильно змінюється клімат. На висоті до 300 метрів над рівнем моря майже ніколи не буває холодно, але постійно йдуть дощі. Тут - свої продукти. Саме так відповідно до географічного розподілу і відрізняються кулінарні традиції Іспанії.
З огляду на історію іспанського народу, необхідно вести мову про кухню щоденну і кухню святкову. Треба враховувати, що історично була їжа, яку вживали прості селяни, і їжа, яку готували багатим людям.
Майже 40 років тому основною їжею простого народу на більшій частині іспанської території була квасоля, різновид бобових. Найпоширеніша страва - печеня з квасолі і шматочків м’яса свинини - у різних регіонах країни називалася по різному. Залежно від того, скільки грошей було на цей час у родини, готувалися різні ковбаси.
Перерва між скромним обідом і вечерею занадто тривалий, тому на схилі дня подаються різноманітні закуски "на один зуб", називані Тапас. Це можуть бути традиційні оливки, тонкі скибочки шинки або морських рачків, засмажені в клярє. Тапас запивають червоним вином або хересом (іспанське десертне вино), що і в себе на батьківщині коштує набагато дорожче. Тапас, називані також ПІНЧОС, не тотожні закускам, які подаються на початку вечері. Вони звичайно подаються по французькому зразку як проміжне блюдо: мариновані овочі, анчоуси, сардини, часникова ковбаса, молюски, тунець або салат з тунцем, коктейль із крабів, диня.
Хамон (свиняча нога) - іспанська вишукана їжа, найкращий делікатес. В народі говорять, що найпростіше в іспанській кухні це - з’їсти хамон і запити його червоним вином. Адже приготування хамона - майже національний міф. Головне, щоб тварина, з якої готується страва, багато бігала і харчувалася жолудями з дуба, який не втрачає листя (на такому дереві плоди дуже смачні та солодкі). Мешканці гірських районів Іспанії підвішують хамон сирим у холодному сухому місці, де він в’ялиться майже без солі. А в місцевостях з вологим кліматом спершу потрібно його добре засолити або підкоптити.
Паелью готують з рису, додаючи різні інгредієнти. Паелья може бути м’ясна чи рибна. Але у кожного кулінара є свій спосіб її приготування.
Раніше традиційно це була "недільна їжа", адже паелью треба їсти разом, її не можна залишати на потім. В деяких регіонах Іспанії і досі у вихідні дні за столом збирається вся родина, навіть двоюрідні, троюрідні родичі, друзі, і не лише для того, щоб обмінятися новинами, а й щоб приготувати і посмакувати традиційною паельєю.
Для півночі характерні страви з тунця та різноманітних морепродуктів. Там досить сухий клімат і багато річок, тому мешканці цього регіону мають можливість вирощувати багато овочів.
В Астурії готовлять фабаду (страву з квасолі), і чудові місцеві сири і сидр. Кантабрія пропонує велику кількість страв з дарів моря і гір і продуктів високої якості, як наприклад, яловичина, анчоуси і молочні продукти. Різні види молюсків, форель, сардини і страва з рису зі свіжим лососем (arroz santanderino).
