На Середземноморському узбережжі - усім відома паелья. Раніше селяни готували рис з тим, що мали в домі. У центральній частині з овочами. Рибалки - з рибою, яку самі ловили. Зараз існують супермаркети холодильники, морозильники. І які завгодно інгредієнти.

Іспанська кухня протягом сторіч перетерплювала зміни. На неї впливали рімлянє й маври, пізніше - Новий Світ. Саме з Америки вона сприйняла деякі найважливіші види овочів або пряностей, зокрема, помідори, солодкий перець, гострий перець чилі й насамперед - картоплю. Істотні зміни з’явилися навіть і після Другої світової війни, коли багато районів Іспанії стали улюбленим місцем відпустки німецьких туристів. У деяких центрах туризму згодом стали подавати страви, які являли собою посередню комбінацію вітчизняної й німецької кухні.

Споконвічна іспанська кухня в сутності по-крєстьянскі проста. Її основою є цибуля, часник, солодкий перець і зелень. Пряності застосовуються помірковано, зате шафран - рясно. До найбільш популярним ставляться страви "в одному горщику" (одне блюдо на перше й друге), тобто їжа селянського походження, що одночасно свідчить, що населення було відносно бідним. Із всіх середземноморских країн в Іспанії, як ніде, надають найбільшого значення готуванню вечері. Карта меню в ресторанах пропонує всього кілька блюд на обід, зате на вечерю можна вибирати з незліченної безлічі блюд і закусок. На обід іспанці не витрачають багато часу, але за вечерею ніхто не поспішає. В Іспанії нерідко сідають вечеряти тільки близько 22 годин вечора.