|
Архітектура і образотворче мистецтво Іспанії Араби принесли в іспанське мистецтво розвинуту культуру орнаменту і залишили низку прегарних пам´яток архітектури в мавританському стилі, серед яких мечеть у Кордові (XVIII ст.) і палац Альгамбра в Гранаді (XIII-XV ст.). У XI- XII ст. на території Іспанії розвивається романський стиль в архітектурі, чудовою пам´яткою якого є величний собор у місті Сантьяго-де-Компостела. У XIII - першій половині XV ст. в Іспанії, як і в усій Західній Європі, формується готичний стиль. Іспанська готика нерідко запозичує мавританські риси, про що свідчать величні собори в Севільї, Бургосі і в Толедо (один із найбільших у Європі). Особливе художнє має так званий стиль «мудехар», що сформувався у результаті злиття в архітектурі елементів готики, а пізніше, в добу Ренесансу, з мавританською спадщиною. У XVI ст. під впливом італійського мистецтва в Іспанії виникає школа маньєризму: її відомими представниками були скульптор Алонсо Берругете (1490-1561), живописці Луїс де Моралес (прибл. 1508-1586) і великий Ель Греко (1541-1614). Основоположниками портретного придворного мистецтва стали відомі живописці Алонсо Санчес Коельйо (прибл. 1531-1588) і його учень Хуан Пантоха де ла Крус (1553-1608). У світській архітектурі XVI ст. затвердився орнаментальний стиль «платереск», що змінився в кінці століття холодним стилем «ерререско», зразком якого є монастирпалац Ескоріал поблизу Мадрида, побудований у 1563-1584 як резиденція іспанських королів. «Золотим віком» іспанського живопису називають XVII ст., коли творили великі художники Хусепе Рібера (1588-1652), Бартоломе Естебан Мурільйо (1618-1682), Франсиско Сурбаран (1598-1664) і Дієго де Сільва Веласкес (1599- 1660). В архітектурі стриманий «ерререско» у другій половині XVII ст. змінюється надмірно декоративним стилем «чурригуреско». Період XVIII-XIX ст. у цілому характеризується занепадом іспанського мистецтва, замкнутого в наслідувальному класицизмі, а пізніше у поверхневому костумбризмі. На цьому тлі особливо яскраво виділяється творчість Франсиско Гойі (1746-1828). Відродження великої іспанської традиції відбувається в першій половині XX ст. Нові шляхи в світовому мистецтві проклали оригінальний архітектор Антоніо Гауді (1852-1926), якого називали «генієм модерну», зачинатель і яскравий представник сюрреалізму в живописі Сальвадор Далі (1904-1989), один із основоположників кубізму Хуан Гріс (1887-1921), абстракціоністи Хуан Міро (1893-1983) і Пабло Пікассо (1881- 1973), які розвинули кілька напрямків сучасного мистецтва.
|