|
Одним з найбільш славетних і цікавих іспанських вин є херес. Його походження та назва пов’язані з містечком Херес-де-ла-Фронтера на півдні Іспанії, в Андалусії.
Є свідчення того, що херес виготовляли ще в римську добу, але найбільшої популярності в Європі він набув у ХVІ столітті.
Херес має чудові тонізуючі якості – піднімає життєвий тонус, бадьорить, покращує апетит. Такі напої називаються аперитивами – їх п’ють для бадьорості та апетиту. Херес за правом називають "королем аперитивів".
Технологія хересу дуже складна. Виноград особливих сортів, таких як Паломіно та Педро Хіменес, висаджують на крейдових схилах. Виноград збирають вибірково по мірі його повного визрівання. Для хересу відбирається лише сусло самотік та сік першого давлення. До соку додається палений гіпс або земля з 85% складом гіпсу. Вино зберігається в неповних бочках з нещільно прикритим шпунтовим отвором.
В таких умовах на поверхні вина розвиваються плівчасті дріжджі. Саме в цій плівці – секрет виробництва хересу.
Сірувата хересна плівка протягом 5-6 місяців досягає товщини 3-4 мм, після чого стає зморшкуватою. З-під плівки відбирають третину вина, або так званого хересного матеріалу, а під плівку вливають молоде вино.
Бочки з хересним матеріалом встановлюють в три яруси. У нижньому знаходяться бочки з витриманим протягом декількох років вином. В бочках другого ярусу – більш молоде, а в третьому – ще молодше. Далі з бочок першого ряду відбирається третина вина, в які доливається необхідна кількість з бочок другого ярусу, а ті в свою чергу, поповнюються з бочок першого. А останні доливають з бочок нового урожаю. Вся система послідовного пересування вина називається в Іспанії "солера".
|
